На другому поверсі Воротньої вежі розташована виставка «Плитниця», де експонуються старовинні будівельні матеріали, знайдені під час археологічних досліджень. Тут цегла, плитка, кахлі, черепиця. Тут також розміщена експозиція «Замкова сторожа». На самій вершині вежі є оглядовий майданчик, з якого відкривається вигляд на старе місто та його пам'ятки. У Стировій вежі розмістився клуб історичної реконструкції, виставки для відвідувачів не проводяться.
У Владичій вежі на нижньому ярусі розташовується виставка «В'язниця». Трохи вище — «Замкова зброя», де подається до огляду замковий арсенал XV—XVII ст. Єдиний в Україні музей дзвонів розмістився на двох верхніх ярусах вежі. Тут зібрана чимала колекція дзвонів з Волині та інших частин України, з Польщі, Австрії, Румунії, Росії. Найстаріший датується 1647 роком. Також є дзвони на дерев'яній дзвіниці, яка розташувалася на території замку. У підземеллі замку законсервовані залишки православної, а потім і греко-католицької кафедри Івана Богослова — пам'ятки архітектури. У розкопах церкви зберігаються могили давніх князів, єпископів, багатих лучан. Також збереглася князівська гробниця зі скелетом з наконечником татарської стріли у черепі. За припущеннями це поховання Ізяслава Інгваровича. Музей книги, який розмістився у колишній повітовій скарбниці будування початку XIX ст., має в колекції не тільки старі книги, а й реконструйовані старовинні друкарські верстати, один із них XV ст., та інше. Експонуються книги XVII — XX ст. Одразу при вході до замку праворуч відкриті фундаменти князівського палацу. Тут встановлено меморіальні дошки, одна з них зокрема повідомляє про з'їзд європейських монархів тут у 1429 р. Далі за фундаментами розташована колишня канцелярія. Тепер це є Луцьким художнім музеєм. До колекції картин входять роботи художників Іспанії, Італії, Росії, Польщі, Англії, Франції, Австрії, України, Німеччини, які охоплюють XVI — XX ст., і налічує понад 300 робіт. Крім того, музей зібрав кілька сотень полотен сучасних українських художників.
Фестивалі
У замку проходять дуже багато різноманітних фестивалів, як історичного, етнографічного, так і музичного характерів. Це такі, як фестиваль дзвонарного мистецтва («Благовіст Волині»), флористичного мистецтва, «Меч Луцького замку», частково Up—fest, мистецьке шоу «Ніч у Луцькому замку», джазовий фест Art Jazz Cooperation, частково «Поліське літо з фольклором» та інші події.
В символіці
Здавна образ замку використовувався як символ Луцька. Образ мурів присутній на численних печатках, гербах, грошах, значках, поштових листівках.
У мистецтві
Замок завжди приваблював багатьох художників зображати його вежі на своїх роботах. Окрім ілюстрацій у літописах, найранішим зображенням замку вважається ікона св. Ігнатія середини XVIII ст. На ній зображено вигляд обох замків та церковних шпилів із гірок на околицях тодішнього міста. Ще одним зображенням цього століття є акварель Казимира Войняковського. У XIX ст. було вже дуже багато авторів, увагу яких привертали руїни замку. Це Міхал Кулеша, Наполеон Орда, Ян Конопацький, П. Струков, Юзеф Крашевський, Корнілович, Г.Потоцька, Леман та багато інших, серед яких і гравюри невідомих авторів.
фрагмент
